Веселі гірки або як ми додому їздимо)

Сьогодні ми мали за "щастя" їхати додому на автобусі китайського виробництва, як завжди не без пригод. Мабуть тільки в Україні таке буває, що одна маршрутка їде за 2 рейси (цікаво чому б зразу не за 15), місць як завжди для всіх пасажирів не вистачило, стояти правда мені було набагато краще ніж сидіти - я не знаю для кого були зроблені оті проміжки між сидіннями, але мені зі зростом 188 сантиметрів було "трішки" незручно (таке відчуття що то спецавтобус для карликів-китайців). Ну а про дороги розповідати взагалі не варто, суцільна яма - і в тій ямі наша маршрутка пробує об'їхати інші ями....тим нещасним автобусом так калатає, що кожної секунди ти думаєш тільки про те щоб не пробити своєю макітрою дах.
Найбільше дратує те, що людям якось всеодно, як вони кажуть "і то добре що їдемо", на мою думку так бути не повинно, через таке ставлення і маєм таку якість.
Соррі що давно не писали, якщо чесно просто ліньки було, та й хто нас читає хаха)
Всім гарного понеділка, та бажаю вам легко прокинутись зранку (хоч хтось мусить так прокидатись).